Не конче бути столицею

Уявіть собі таку картину: Київ (наприклад за зловживання статусом) утратив зненацька звання столиці, й осідок уряду в Україні перенесли, ну, скажімо, до Жмеринки. Ще раз підкреслюю, що не йдеться про якийсь проект чи план, усе це -- суто гіпотетичні міркування. То ж що може очікувати те місто, яке не знати "як не любити", коли воно перетвориться на звичайнісіньке, хай навіть зі збереженням звання "місто-герой". Офіційні, а особливо напівофіційні кияни, напевно, й у найжахливіших снах не змогли б уявити всіх втрат, пов'язаних з такою подією. Як тут не згадати класичне: "Краще смерть, ніж така потеря!". Принаймні наступний десяток років, поки Київ не звикне до нового статусу, його покриватиме цілковита бізнесова руїна.

Страждання евакуйованого авта

Дивна проблема у Львові виходить з корками та евакуаторами. Ще дивнішою виглядає реакція на неї журналістів та деяких громадських організацій. Спробую пояснити – у чому ця дивність полягає.

Відмежовані

Ті, хто бажає подискутувати щодо останніх податкових скандалів, швидко наштовхуються на риторичні кордони. Адже в аргументах завсідників кнайп чи в передовицях бульварних газет ми завжди знаходимо все ще застарілу картину про "них – там нагорі, та нас – тут унизу". Вихідним постулатом служить те, що багаті й владні живуть у тому ж світі, що нормальні, середньостатистичні громадяни.

Але це вже давно не так. Треба говорити вже не про верх та низ, ліве чи праве. Новий розподіл ролей йде тепер за схемою: ми – ті, що тут всередині, й вони – ті, що за межами. Варто кинути лише один погляд на розвиток архітектури й дизайну за останні півтора десятиліття, тобто за той час, коли сформувався зовсім новий клас – надбагатих громадян світу.

Німцям не смакує пиво?

Невтішний підсумок: за минулий 2007 рік рівень споживання пива у Німеччині понизився. Щоправда аналіз причин дає певні підстави, аби не впадати в повний песимізм, але водночас і схиляє до сумних думок.

Чотири дрібні поради батькам міста

Є міста, в яких хочеться жити до смерті, є й такі, звідки намагаєшся втекти за першої ліпшої нагоди. Львів, безумовно, належить до першої категорії, адже його притягальна аура не залишає байдужим навіть найзатятішого циніка. Утім, маса незручностей змушують нервувати навіть найвідданіших шанувальників Міста Лева.