Сучасні основи антиамериканськості

Америка – новітня імперія! Американці – тупі, пихаті й нахабні! Джордж Буш – невіглас і нікчемний невдаха! Нерідко можна почути такі фрази від людей, котрі зовсім не є комуністами, прогресивними соціалістами, чи бодай антизахідниками. Слухаючи теке, почуваєш себе, неначе повернувся у радянські часи, коли зі всіх телеекранів„брехунців”, трибун нескінченним потоком лилася антиамериканська пропаганда.

Дилема самовизначення націй

Перше десятиліття 21-го століття ознаменувалося черговим підняттям питання про самовизначення націй. Безумовно першу скрипку у цій темі грають Балкани. Вихід Чорногорії зі складу колишньої Югославії свого часу багато хто вважав абсурдом. Чорногорці колись вважалися сербішими за сербів, як наприклад, баварці в Німеччині, тирольці в Австрії чи галичани в Україні. Але колись усім занадто ентузіастським етнічним групам уривається терпець мати на ногах великодержавні гирі. Вони вдаються до бунту, а згодом до розлучення з більшим братом. Якщо звичайно їх підтримає в цьому пориві світова спільнота. 

Статус Львова: від вчора до завтра

Для більшості львів’ян, які потрапляли в політику, на першому місці завжди була боротьба проти комуністичного минулого. Вони так і не вийшли за межі боротьби за українську мову чи культуру…

Скромна привабливість стукачів

Пам’ятаю, як одного разу, коли я ще працював у Німеччині, довелося затриматися на роботі значно довше звичного. Повертаюся до хати вже близько опівночі. Під'їжджаю -- жодного місця для паркування. Шляки трафляють -- що ж робити. Об'їжджаю навколишні вулички, тиняюся провулками... Ну нарешті, одне незайняте місце на тротуарі. Зібравши залишки сил, паркую авто, виходжу з нього й тут чую в'їдливий голос дідуся з вікна: "Молодий чоловіче, ви виїхали за смугу паркування!" Від утоми я спершу навіть не зрозумів, про що йдеться. "Так, так я помітила: ви переїхали смугу", -- пролунав із сусіднього вікна ще менш приємний голос якоїсь бабусі.

Nostaljgija, abo EX ORIENTE TENEBRIS

Львів грабують так, як грабував Хмельницький разом з татарами й разом з Москвою, як грабували шведи разом з Мазепою. Львів – це кінець історії...
Колись давно, ше будучи учнем училища, після перегляду фільму «Фаворити місяця» мені захотіло ся затримати настрій, навіяний в кінотеатрі. Я шпацерував вуличками і уявляв себе свідком подій, заінспірованих Іоселіані. Акція цього фільму відбувала ся і знімала ся в Парижі.